Аналіз уроків
Психолого-педагогічний аналіз уроку
Школа Рівненський ліцей "Колегіум"
Клас 1-Б
Дата 17.12.2024.
Учитель Виговська Світлана Анатоліївна
Предмет Математика
Тема Рівні фігури
Мета Ознайомити учнів з поняттям рівних фігур та навчити їх розпізнавати рівні геометричні фігури. Формувати навички порівняння фігур за формою та розміром, використовуючи зорові спостереження та практичну діяльність. Розвивати уважність, логічне мислення та просторову уяву через виконання практичних завдань. Виховувати інтерес до вивчення математики та культуру роботи з навчальним матеріалом.
1. Загальна характеристика уроку
Мета уроку: Сформована доцільно. Тип уроку: Урок засвоєння нових знань та формування умінь. Місце в загальній системі уроків з теми: Цей урок є початковим у вивченні теми "Рівні фігури". Він закладає основу для подальшого вивчення властивостей фігур, розвитку просторового мислення та формування геометричних уявлень.
Доцільність змісту уроку на різних етапах, оптимальність змісту. Чи сприяє він розв'язанню виховних завдань, розвитку пізнавальних здібностей учнів?
Оцінка планування навчально-виховних завдань уроку: Планування уроку забезпечує досягнення поставлених цілей. Завдання спрямовані на: Засвоєння поняття рівних фігур. Розвиток навичок порівняння та аналізу. Виховання позитивного ставлення до навчання. Завдання враховують вікові особливості учнів і базовий рівень їхньої підготовки.
Засвоєння знань та формування навичок і вмінь: На уроці передбачається:
Засвоєння знань: Розуміння поняття "рівні фігури", уміння знаходити рівні фігури серед заданих прикладів. Формування навичок: Візуальне порівняння фігур. Визначення рівності фігур за допомогою накладання чи вимірювання.
Використання практичних завдань для закріплення знань.
Оцінка відповідності матеріалу та форм роботи: Добраний матеріал відповідає цілям уроку. Форми роботи, такі як демонстрація, робота з зошитом, практичні вправи, ігрові завдання, сприяють зацікавленню учнів і досягненню результатів.
Зміст і методика вивчення нових знань:Учитель пояснює поняття "рівні фігури" через наочність (малюнки, картки). Використовуються інтерактивні методи, зокрема практичні завдання, ігри та обговорення.
Науковість, зв'язок з життям:Поняття "рівні фігури" пов'язується з реальним життям (наприклад, однакові деталі конструктора, симетричні предмети). Учні розуміють практичну цінність знань у навколишньому світі.
Виховний і розвивальний характер:Урок сприяє розвитку уважності, логічного мислення та просторової уяви. Виховує інтерес до математики та культуру роботи.
Обсяг і система знань: Учні засвоюють базове поняття "рівність фігур", способи їх порівняння (зорово, накладанням). Інформація подається в доступній формі для віку учнів.
Методи викладання:Використовуються словесні (пояснення, обговорення), наочні (показ матеріалів) та практичні методи (виконання вправ, ігор).
Систематичність і послідовність: Урок базується на попередньо вивчених поняттях (форма, розмір) та вводить новий матеріал поступово: від спостережень до узагальнень.
Зв'язок з раніше вивченим:Учні використовують знання про геометричні фігури, отримані на попередніх уроках, і застосовують їх для розуміння нового матеріалу.
Роль і місце проблемного вивчення матеріалу: Проблемне навчання спрямоване на активізацію мислення учнів. На уроці створюються ситуації, які вимагають від учнів аналізу та пошуку відповідей, стимулюючи їхню пізнавальну активність.
Постановка проблемних запитань: Учитель ставить питання, які викликають інтерес і бажання знайти відповідь, наприклад: "Як дізнатися, чи однакові ці фігури?" "Чи можуть фігури бути рівними, якщо виглядають по-різному?"
Пізнавальні завдання: Завдання спрямовані на пошук рішень: Порівняти дві фігури за формою та розміром. Знайти рівні фігури серед кількох запропонованих варіантів.
Творення проблемних ситуацій: Учитель створює умови для виникнення питання, наприклад, демонструє кілька схожих, але різних фігур, спонукаючи учнів пояснити, які з них рівні та чому.
Аналіз самостійної пізнавальної діяльності учнів: Учні самостійно:
Аналізують форму та розмір фігур. Виконують практичні вправи з порівняння та
групування. Формулюють висновки, спираючись на власні спостереження. Форми самостійної діяльності: Робота в
парах (порівняння фігур). Індивідуальні завдання (виконання вправ у зошитах). Групова
діяльність (обговорення завдань під час гри). Активізація пізнавальної діяльності учнів:
Учитель використовує різноманітні методи для зацікавлення учнів, такі як: Проблемні
запитання. Ігрові елементи (наприклад, знайти "зайву" фігуру серед
запропонованих). Використання яскравої наочності.
Способи підтримки інтересу і уваги: Постійна зміна видів діяльності: спостереження, пояснення, практичні завдання, ігри. Залучення учнів до дискусій: "Як ви думаєте, які фігури рівні?" Використання інтерактивних матеріалів, наприклад, фігур для маніпуляцій.
Залучення учнів до творчої роботи: Завдання з варіативними відповідями: "Придумайте, як ще можна визначити рівність фігур". Практична діяльність: створення рівних фігур за шаблонами, групування за певними ознаками. Робота в групах для вирішення завдань.
Роль і місце наочності: Наочність відіграє ключову роль у засвоєнні матеріалу. Використовуються: Малюнки, фігури, схеми. Практичні матеріали (кольорові картки, конструктори). Демонстрація вчителем порівняння фігур.
Ефективність
застосування наочності:
Наочні засоби роблять урок доступним і зрозумілим для першокласників, сприяють
активному сприйняттю матеріалу та підтримують увагу. Використання кольорових,
реалістичних фігур допомагає учням краще зрозуміти новий матеріал і закріпити
знання через практичні дії.
2. Характеристика пізнавальної діяльності учнів
Учні першого класу характеризуються нестійкою увагою, що вимагає від учителя постійного залучення до діяльності через зміну видів роботи, яскраву наочність та інтерактивність.
Використання загальнопсихологічних принципів організації уваги: Принцип новизни: використання незвичайних завдань, яскравих посібників. Принцип активності: залучення учнів до практичних завдань та обговорень. Принцип чергування: зміна діяльності для запобігання втомі. Прийоми організації уваги: Використання сигналів для переключення уваги (наприклад, плескання або запитання). Створення інтригуючих ситуацій: "Чи зможете знайти всі рівні фігури?" Ритмічна орган ізація уроку: поєднання активної діяльності з моментами для роздумів.
Зовнішній вигляд учителя: Акуратний, охайний зовнішній вигляд створює позитивне враження. Міміка і пантоміміка допомагають виражати емоції та підтримувати увагу учнів.
Образність мовлення: Учитель використовує прості, але яскраві приклади та порівняння, які зрозумілі дітям, наприклад: "Дві фігури – як два однакові шматочки пазла". Ритм і темп уроку: Ритм уроку чергує активні завдання з короткими паузами для рефлексії. Темп відповідає віковим можливостям учнів, дозволяючи їм зосередитися, але не нудьгувати.
Яскравість і новизна наочних посібників. На уроці використовуються кольорові картки, геометричні фігури, інтерактивні матеріали, які підтримують інтерес учнів. Емоційна насиченість уроку: Учитель підтримує позитивну атмосферу за допомогою доброзичливого тону, заохочень, гумору та спільного обговорення. Забезпечення стійкої уваги. На різних етапах уроку увага підтримується через: Початок уроку з несподіваного запитання або демонстрації. Використання рухливих завдань або ігор. Підсумкове обговорення, яке завершує урок на позитивній ноті.
Використання перенесення уваги: Учитель плавно перемикає увагу з одного виду діяльності на інший, пояснюючи їх зв'язок. Наприклад, після пояснення – демонстрація, а потім практичне завдання.
Пам'ять. Прийоми актуалізації одержаних раніше знань: Для активізації пам'яті учнів використовуються питання, пов'язані з попереднім матеріалом, наприклад: "Які фігури ми вже вивчали на попередніх уроках?" "Як ми визначали, чи фігури однакові? Це дозволяє актуалізувати знання та підготувати учнів до нової теми. Забезпечення розвитку всіх типів пам'яті:
Зорову пам'ять стимулює використання кольорових карток, фігур, картинок. Слухову пам'ять активізує учитель за допомогою пояснень, інструкцій. Моторну пам'ять учні розвивають через практичні завдання, де необхідно маніпулювати фігурами.
Сприйняття Установка на сприйняття нового матеріалу: Вчитель налаштовує учнів на сприйняття нового матеріалу через завдання, які стосуються їхнього досвіду, наприклад: "Давайте подивимося, як фігури з конструкторів можуть бути рівними." Це створює інтерес до вивчення нового та дає учням контекст для кращого розуміння теми.
Мислення Створення проблемної ситуації. Вчитель формулює проблему через демонстрацію двох фігур, схожих, але різних: "Ці фігури схожі, але чи рівні вони?" Це спонукає учнів до роздумів і пошуку критеріїв для порівняння.
Спонукання до формулювання завдання самим учнем: Запитання на кшталт:
"Що вам потрібно зробити, щоб зрозуміти, чи фігури рівні?" Це дозволяє учням самостійно формулювати завдання, що розвиває їхнє мислення.
Особистість Ставлення учнів до
відповідей товаришів і оцінок учителя:
Учні активно слухають відповіді однокласників, що сприяє формуванню
взаємоповаги і підтримує колективний дух. Оцінки учителя мотивують учнів до
подальших спроб і підвищують їхню самооцінку. Формування інтелектуальних, вольових та інших властивостей особистості: Інтелектуальні:
учні розвивають здатність до аналізу, порівняння та узагальнення. Вольові: через активну участь у
розв'язанні завдань учні вчаться долати труднощі, досягати результату.
3. Характеристика діяльності вчителя.
Знання матеріалу: Вчитель має глибокі знання з теми "Рівні фігури", чітко розуміє сутність поняття та може доступно пояснити матеріал учням першого класу. Методична майстерність: Вчитель використовує різноманітні методи навчання, адаптуючи їх до вікових особливостей учнів. Вправно організовує уроки, поєднуючи пояснення з практичними завданнями та іграми. Захопленість предметом: Вчитель проявляє ентузіазм до теми, що сприяє створенню позитивної емоційної атмосфери на уроці, залучаючи учнів до активної участі. Педагогічний такт: Вчитель демонструє вміння чітко реагувати на запитання учнів, підтримувати їх ініціативу, допомагаючи не тільки у вирішенні задач, але й у коригуванні помилок.
Мовлення: Дикція: чітка, зрозуміла, без зайвих пауз, що сприяє легкому сприйняттю інформації. Темп: помірний, дає учням час на осмислення матеріалу. Культура мовлення: правильна, точна термінологія, яка відповідає віковим можливостям учнів. Образність і емоційність: мовлення вчителя є яскравим, з образними прикладами та емоційним підходом, що підтримує інтерес учнів.
Висновки. Урок проведено на високому науковому та методичному рівнях. Вчитель використовує науково обґрунтовані методи викладання, які відповідають вимогам вікового розвитку учнів і забезпечують ефективне засвоєння матеріалу. Доступність викладу матеріалу на уроці: Доступність викладу матеріалу є повною. Вчитель використовує наочність і прості пояснення, що робить матеріал зрозумілим для учнів. Послідовність і логічність висновків: Висновки уроку є чіткими. Вчитель підсумовує матеріал, формулює основні поняття, що дозволяє учням зрозуміти ключові ідеї уроку. Оптимальність поєднання різних методів навчання: Поєднання різних методів навчання є високим. Вчитель використовує словесні, наочні та практичні методи, що забезпечує ефективне засвоєння нового матеріалу. Раціональне використання часу на уроці: Час на уроці використовується раціонально: час для пояснення, практичної роботи та обговорення правильно збалансований. Знання учнів: Знання учнів є хорошими. Вони активно залучаються до уроку, успішно виконують завдання та правильно застосовують нові поняття.Досягнення мети, поставленої вчителем на уроці: Мета уроку досягнута повністю. Учні зрозуміли поняття "рівні фігури", закріпили знання через практичні завдання, і сформували основні навички для порівняння фігур.
Психолого-педагогічний аналіз уроку
Школа Рівненський ліцей "Колегіум"
Клас 1-Б
Дата 03.12.2024.
Учитель Виговська Світлана Анатоліївна
Предмет Дизайн і технології
Тема Сипле сипле сніг. Композиція.
Мета Навчити учнів створювати композицію на тему "Сипле сипле сніг", розвивати уяву та творчі здібності через використання різноманітних матеріалів. Формувати навички роботи з різними техніками та інструментами для створення зимових композицій. Сприяти розвитку естетичного смаку, а також виховувати любов до природи та пори року, що надихає на створення художніх робіт.
1. Загальна характеристика уроку
Мета уроку: Мета уроку сформована доцільно. Урок спрямований на розвиток творчих здібностей учнів через створення композиції на тему "Сипле сипле сніг". Діти ознайомлюються з основами композиції, формують уяву та естетичний смак, а також навчаються працювати з різними матеріалами та техніками.
Тип уроку: Урок творчої діяльності з елементами практичного навчання.
Місце в загальній системі уроків з теми: Цей урок є початковим етапом вивчення творчих технік, пов'язаних з зимовими темами та природними явищами. Він закладає основу для подальшої роботи з художніми матеріалами та розвитком креативних здібностей учнів.
Доцільність змісту уроку на різних етапах, оптимальність змісту. Чи сприяє він розв'язанню виховних завдань, розвитку пізнавальних здібностей учнів? Зміст уроку повністю відповідає віковим та психологічним особливостям учнів 1 класу. Завдання на уроці сприяють розвитку творчих і пізнавальних здібностей учнів, а також формуванню естетичних смаків. Виховне завдання уроку полягає у розвитку любові до природи, розуміння зимових явищ і творчого самовираження через образотворче мистецтво.
Оцінка планування навчально-виховних завдань уроку: Планування уроку чітко спрямоване на досягнення цілей: розвиток творчих здібностей, ознайомлення з композицією і формування навичок роботи з різними матеріалами. Завдання враховують вікові особливості учнів і дають можливість кожному проявити свою індивідуальність.
Засвоєння знань та формування навичок і вмінь: Учні засвоюють основи композиції, навчаються працювати з кольоровими матеріалами, вирізати, клеїти, а також самостійно планувати свої творчі роботи. Під час уроку учні не тільки створюють композицію, а й розвивають свої навички роботи з руками, удосконалюють зорову пам'ять і сприйняття.
Оцінка відповідності матеріалу та форм роботи: Матеріал уроку відповідає поставленим цілям і завданням. Використовуються різні форми роботи: демонстрація, індивідуальні та групові практичні завдання. Завдяки цьому урок є цікавим та захоплюючим, стимулюючи учнів до активної участі.
Зміст і методика вивчення нових знань: Учитель використовує наочність (малюнки, картки, зразки композицій) для пояснення процесу створення композиції. Методика передбачає активне залучення учнів до створення власних робіт і використання різних художніх технік, що допомагає краще зрозуміти предмет.
Науковість, зв'язок з життям: Тема уроку природно пов'язана з навколишнім світом та природними явищами, такими як сніг, зимова погода, що допомагає учням зрозуміти значення мистецтва у відображенні реальності. Практичне застосування знань допомагає дітям бачити зв'язок між навчанням і реальним життям.
Виховний і розвивальний характер: Урок сприяє розвитку творчої активності, комунікативних навичок, а також учить співпраці в групах. Виховує почуття естетичної сприйнятливості та здатність до самовираження.
Обсяг і система знань: Учні отримують знання про основи композиції, вчаться планувати і створювати зимові композиції, вивчають основні принципи художньої творчості.
Методи викладання: Використовуються словесні (пояснення), наочні (показ готових робіт і зразків) та практичні методи (створення композицій, робота з матеріалами).
Систематичність і послідовність: Урок побудований на послідовному введенні нових знань: від теоретичного пояснення до практичного застосування. Завдяки цьому учні мають можливість засвоїти матеріал на кожному етапі.
Зв'язок з раніше вивченим: На уроці учні використовують знання про кольори, форми та композицію, отримані на попередніх уроках, що допомагає краще засвоїти новий матеріал.
Роль і місце проблемного вивчення матеріалу: Проблемні запитання сприяють розвитку творчого мислення учнів, стимулюючи їх до пошуку рішень і самостійної роботи. Учитель ставить питання, які вимагають від учнів прояву фантазії: "Як можна зобразити сніг, щоб він виглядав по-особливому?"
Постановка проблемних запитань: Питання, що виникають на уроці, спонукають учнів до активного пошуку ідей для своїх робіт. Наприклад: "Які матеріали можна використати для створення снігу?"
Пізнавальні завдання: Завдання спрямовані на розвиток творчих здібностей, самостійне виконання композицій на тему зими. Учні працюють з різними матеріалами, що стимулює їх пізнавальну активність.
Творення проблемних ситуацій: Учитель створює умови для вирішення творчих завдань, де учні самостійно планують свою роботу та вибирають відповідні матеріали для композицій.
Аналіз самостійної пізнавальної діяльності учнів: Учні виконують практичні завдання, створюючи композиції. Вони самостійно вибирають матеріали, працюють з різними техніками, обмірковують, як краще передати ідею. Форми самостійної діяльності включають індивідуальну роботу та колективні обговорення результатів.
Активізація пізнавальної діяльності учнів: Учитель використовує проблемні запитання, ігрові елементи, яскраві матеріали для створення композицій, що дозволяє залучити учнів до активної творчої діяльності.
Способи підтримки інтересу і уваги: Зміна видів діяльності, активне залучення учнів до процесу через роботу з різними матеріалами та техніками, інтерактивні завдання.
Залучення учнів до творчої роботи: Учні працюють над створенням власних композицій, де кожен може проявити свою креативність.
Роль і місце наочності: Наочність має важливу роль, допомагаючи учням краще зрозуміти процес створення композицій. Використовуються кольорові картки, фігури, шаблони, що допомагають дітям уявити результат.
Ефективність застосування наочності: Наочні матеріали допомагають учням зосередитись на завданні, стимулюють їхню уяву та дають чітке уявлення про результат.
2. Характеристика пізнавальної діяльності учнів
Учні демонструють активну пізнавальну діяльність через практичні завдання. Завдяки використанню яскравих матеріалів та інтерактивних завдань, увага учнів зберігається протягом усього уроку.
Використання загальнопсихологічних принципів організації уваги: Принцип новизни (нові матеріали для створення композиції), активності (залучення до практичної діяльності), чергування різних видів роботи для підтримки уваги.
Прийоми організації уваги: Учитель використовує цікаві завдання та наочність для залучення учнів до активної роботи. Також постійно змінюється вид діяльності, що не дозволяє учням втрачати увагу.
Зовнішній вигляд учителя: Учитель має охайний вигляд, використовуючи міміку та пантоміміку для вираження емоцій та залучення учнів.
Загальнопсихологічні принципи організації уваги: Для утримання уваги учнів використовуються принципи новизни (використання різноманітних художніх матеріалів, нових технік), активності (учні активно працюють, виконуючи практичні завдання), чергування видів діяльності (від творчих завдань до спостережень і обговорення результатів).
Прийоми організації уваги: На уроках часто застосовуються сигнали для переключення уваги, наприклад, запитання до класу або рухливі ігри, що стимулюють дітей активніше включатися в процес.
Яскравість і новизна наочних посібників: Використовуються різноманітні художні матеріали, які не лише підтримують інтерес, а й активізують емоційне сприйняття учнів. Картки, кольорові тканини, папір та природні матеріали сприяють розвитку творчих здібностей та естетичного смаку учнів.
Емоційна насиченість уроку: За допомогою доброзичливого тону, стимулювання ініціативи учнів та заохочення їх творчих ідей, створюється позитивна атмосфера.
Активізація пам'яті: Для розвитку пам'яті учнів використовуються питання, що нагадують попередні уроки або творчі завдання, що дають змогу активно взаємодіяти з новим матеріалом.Начало формы
Конец формы
3. Характеристика діяльності вчителя
Вчитель матиме важливу роль в організації творчого процесу на уроці, адже саме він створює атмосферу, яка дозволяє учням розвиватися та проявляти свою уяву.
Знання матеріалу: Вчитель володіє достатнім рівнем знань з теми «Сипле сипле сніг» і вміє пояснити техніки створення зимових композицій доступно для першокласників.
Методична майстерність: Вчитель поєднує словесні пояснення, демонстрацію технік та практичні завдання, стимулюючи активну участь учнів в процесі. Пропонуються різноманітні техніки роботи (малювання, вирізання, наклеювання), що дає можливість кожному учневі знайти свою творчу стежку.
Захопленість предметом: Вчитель демонструє ентузіазм щодо створення зимових композицій, що позитивно впливає на учнів та викликає їхній інтерес до процесу.
Педагогічний такт: Вчитель уважно ставиться до творчих робіт учнів, підтримує кожну їхню ініціативу та допомагає коригувати помилки, стимулюючи бажання учнів до самовдосконалення.
Мовлення: Мовлення вчителя є чітким і доступним, із застосуванням образних виразів та прикладів, що допомагають дітям краще зрозуміти матеріал.
Культура мовлення: Використовує правильну термінологію, відповідну віковим можливостям учнів, і надає прості пояснення, що допомагають дітям засвоїти нові поняття.
Висновки
Урок є добре спланованим і доцільно організованим. Вчитель створює умови для розвитку уяви та творчості учнів, активно залучаючи їх до різноманітних видів діяльності, що підвищує зацікавленість до теми. Всі методи викладання сприяють розвитку естетичного смаку, сприйняття природи та навколишнього світу. За допомогою наочних засобів, таких як кольоровий папір, тканини та природні матеріали, учні отримують можливість втілювати свої творчі ідеї у композиціях, що підвищує їхню самооцінку та стимулює розвиток творчих здібностей.
Психолого-педагогічний аналіз уроку
Школа Рівненський ліцей "Колегіум"
Клас 1-Б
Дата 06.12.2024.
Учитель Виговська Світлана Анатоліївна
Предмет Навколишній світ
Тема Хто такі свійські тварини?
Мета Навчити учнів визначати та розрізняти свійських тварин, ознайомити їх з основними характеристиками та особливостями догляду за ними. Сформувати в учнів уявлення про роль свійських тварин у житті людини та розвиток гуманного ставлення до тварин.
1. Загальна характеристика уроку
Тип уроку: Урок засвоєння нових знань. Місце в загальній системі уроків з теми: Цей урок є початковим вивченням теми про свійських тварин, що є основою для вивчення їхніх характеристик, особливостей догляду та впливу на життя людини.
Доцільність змісту уроку на різних етапах: Матеріал уроку відповідає цілям, адже дає базове уявлення про свійських тварин, допомагає учням краще розуміти їх роль у житті людей.
Оцінка планування навчально-виховних завдань уроку: Завдання уроку спрямовані на формування знань про свійських тварин, розвиток навичок розрізнення тварин за певними ознаками, а також виховання гуманного ставлення до них. Планування враховує вікові особливості учнів.
Засвоєння знань та формування навичок і вмінь: Засвоєння знань: Визначення свійських тварин, їх ознаки, роль у житті людини. Формування навичок: Розпізнавання свійських тварин, застосування знань у практичних завданнях (наприклад, визначення свійських тварин на малюнках). Використання практичних завдань для закріплення знань: Робота з ілюстраціями, класифікація тварин. Оцінка відповідності матеріалу та форм роботи: Матеріал уроку відповідає цілям, використання наочних матеріалів (фото, малюнки) та інтерактивних завдань сприяє кращому засвоєнню знань.
Зміст і методика вивчення нових знань: Матеріал подається через наочність (малюнки тварин, ілюстрації), пояснення вчителя та інтерактивні методи (групова робота, обговорення). Науковість, зв'язок з життям: Матеріал пов'язується з реальним життям учнів (знання про тварин, яких вони зустрічають у побуті), що дозволяє учням розуміти практичне значення цього знання.
Виховний і розвивальний характер: Урок сприяє розвитку уваги, спостережливості, формує у дітей повагу до тварин, відповідальність за їхнє благополуччя.
Обсяг і система знань: Учні ознайомлюються з поняттям "свійські тварини", розрізняють їх за основними ознаками. Інформація подається доступно для дітей 1 класу.
Методи викладання: Використовуються словесні (пояснення, бесіда), наочні (показ ілюстрацій, відео) та практичні методи (групові завдання, обговорення).
Систематичність і послідовність: Урок побудований на поетапному вивченні нового матеріалу: від розпізнавання свійських тварин до їх характеристик.
Зв'язок з раніше вивченим: Учні застосовують знання про тварин із попередніх уроків, що дозволяє порівняти свійських тварин з іншими видами. Роль і місце проблемного вивчення матеріалу: Проблемне навчання стимулює дітей до роздумів про важливість свійських тварин у житті людини. Постановка проблемних запитань: "Які тварини можуть жити в будинку людини?", "Як тварини допомагають людям?". Пізнавальні завдання: Завдання, які допомагають учням розрізняти свійських тварин серед інших, а також оцінювати їхні корисні властивості. Творення проблемних ситуацій: Створення ситуацій, коли учням потрібно подумати, чому деякі тварини є свійськими, а інші – дикі.
Аналіз самостійної пізнавальної діяльності учнів: Учні самостійно виконують завдання на розрізнення свійських і диких тварин, аналізують інформацію, обговорюють свої висновки в групах.
2. Характеристика пізнавальної діяльності учнів
Учні першого класу мають активну увагу, але вона потребує частих переключень для підтримки інтересу. Принципи організації уваги: Принцип новизни: Використання яскравих ілюстрацій та цікавих фактів про тварин. Принцип активності: Постійне залучення учнів до діяльності (виконання завдань, обговорення). Принцип чергування: Чергування роботи з наочними матеріалами та групової діяльності. Прийоми організації уваги: Використання запитань для підтримки уваги: "Які тварини можуть бути у вас вдома?"
Ритмічна організація уроку: Ритм уроку поєднує активну роботу з короткими паузами для рефлексії. Зовнішній вигляд учителя: Охайний і доброзичливий вигляд допомагає створити позитивну атмосферу на уроці. Образність мовлення: Вчитель використовує прості, образні приклади для кращого розуміння матеріалу, наприклад: "Свійські тварини – це ті, яких ми тримаємо вдома, як наших друзів."
Ритм і темп уроку: Ритм уроку дозволяє учням зосередитися на новому матеріалі, але не втомлює їх, а також дає можливість для взаємодії та роздумів.
Емоційна насиченість уроку: Вчитель підтримує емоційну атмосферу через гумор, заохочення та підтримку дітей у їхніх висловлюваннях.
3. Характеристика діяльності вчителя
Знання матеріалу: Вчитель має глибокі знання теми, чітко та доступно пояснює матеріал учням. Методична майстерність: Вчитель вміло використовує різні методи навчання, адаптуючи їх до вікових особливостей учнів. Захопленість предметом: Вчитель проявляє ентузіазм, що стимулює дітей до участі в обговореннях і роботі. Педагогічний такт: Вчитель активно підтримує учнів, реагуючи на їхні питання та ініціативу, створюючи атмосферу довіри та відкритості.
Мовлення: Дикція: Чітка, зрозуміла, що сприяє легкому сприйняттю. Темп: Помірний, дає дітям час на осмислення. Культура мовлення: Використовує точну та правильну термінологію, доступну для дітей. Образність і емоційність: Мовлення є образним і емоційним, що підтримує інтерес учнів.
Висновки:
Урок проведено на високому науковому та методичному рівнях. Матеріал подано доступно, і учні успішно засвоїли поняття свійських тварин. Використання наочних матеріалів, активних завдань та інтерактивних методів дозволило ефективно розвивати пізнавальну діяльність учнів.
Психолого-педагогічний аналіз уроку
Школа Рівненський ліцей "Колегіум"
Клас 1-Б
Дата 19.11.2024.
Учитель Виговська Світлана Анатоліївна
Предмет Навколишній світ
Тема Як побудовані рослини. Будова рослин.
Мета Навчити учнів визначати основні частини рослин (корінь, стебло, листя, квітка) та їх роль у житті рослин. Ознайомити учнів із будовою рослин і функціями кожної частини. Формувати вміння порівнювати різні види рослин за їх будовою, виховувати інтерес до природи, сприяти розвитку спостережливості та відповідального ставлення до рослин.
1. Загальна характеристика уроку
Мета уроку: Мета уроку сформульована чітко та доцільно. Урок спрямований на вивчення будови рослин, зокрема визначення основних частин рослин (корінь, стебло, листя, квітка) та їх функцій. Тип уроку: Урок засвоєння нових знань.
Місце в загальній системі уроків з теми: Урок є важливим етапом вивчення природничої теми, що закладає основу для розуміння життєвих процесів у рослинах. Він є стартовим у вивченні теми "Будова рослин", створюючи фундамент для подальшого вивчення різноманітних видів рослин та їхніх особливостей.
Доцільність змісту уроку на різних етапах, оптимальність змісту: Зміст уроку є відповідним віковим особливостям учнів. Він сприяє розвитку пізнавальних здібностей, формуванню навичок спостереження, аналізу та розуміння природних процесів. Виховні завдання, такі як виховання бережливого ставлення до рослин та їхніх частин, також сприяють розвитку відповідальності та естетичного сприйняття природи.
Оцінка планування навчально-виховних завдань уроку: План уроку є добре продуманим і забезпечує досягнення поставлених цілей. Завдання уроку спрямовані на: Ознайомлення учнів з основними частинами рослини. Розвиток спостережливості та вміння порівнювати різні види рослин. Виховання любові та бережливого ставлення до природи.
Завдання враховують вікові можливості учнів, зокрема, через використання наочних матеріалів та практичних вправ. Засвоєння знань та формування навичок і вмінь: Учні повинні засвоїти основні частини рослини, їхні функції та роль у життєвому циклі рослин. Під час уроку передбачається: Формування вмінь порівнювати різні рослини за їхніми частинами. Розвиток навичок спостереження за будовою рослин через практичні завдання та ігри.
Оцінка відповідності матеріалу та форм роботи: Матеріал уроку повністю відповідає меті та завданням уроку. Використані наочні засоби (малюнки, моделі рослин) дають змогу учням наочно побачити будову рослин. Форми роботи, як-от демонстрація, робота з картками та практичні завдання, активно залучають учнів і сприяють засвоєнню знань.
Зміст і методика вивчення нових знань: Учитель використовує наочні матеріали для пояснення будови рослин. Презентація матеріалу за допомогою малюнків та моделей дає змогу учням зрозуміти, як виглядають основні частини рослин і яку роль вони виконують. Використовуються інтерактивні методи, як-от вправи на порівняння різних рослин за їх будовою, що активізує пізнавальну діяльність учнів.
Науковість, зв'язок з життям: Поняття "будова рослини" пов'язується з реальним життям (наприклад, різні види рослин у природі та їх роль у екосистемах). Учні розуміють практичну цінність знань про будову рослин у реальному житті.
Виховний і розвивальний характер: Урок сприяє розвитку уважності, логічного мислення, а також вихованню інтересу до природи. Через порівняння різних рослин учні розвивають спостережливість, а завдання на догляд за рослинами допомагають формувати відповідальність за навколишнє середовище.
Обсяг і система знань: Учні засвоюють базові знання про частини рослин, їхні функції та взаємозв'язки. Інформація подається в доступній формі через практичні завдання, що сприяє розвитку критичного мислення.
Методи викладання: Учитель використовує словесні методи (пояснення, обговорення), наочні методи (малюнки, схеми) та практичні методи (виконання вправ). Методи підбираються в залежності від вікових можливостей учнів і сприяють глибшому засвоєнню матеріалу.
Систематичність і послідовність: Урок організовано так, що учні спочатку ознайомлюються з теоретичними основами, а потім переходять до практичних вправ для закріплення матеріалу. Поступове введення нового матеріалу забезпечує його глибоке розуміння.
Зв'язок з раніше вивченим: Учні використовують знання про природу і рослини, здобуті на попередніх уроках, для розширення своїх уявлень про будову рослин. Роль і місце проблемного вивчення матеріалу: Проблемне навчання сприяє розвитку мислення учнів. Вчитель ставить запитання, що викликають інтерес і вимагають аналізу: "Як ви думаєте, чому кожна частина рослини має своє значення?" Це стимулює учнів до розмірковувань і допомагає краще засвоїти матеріал.
Постановка проблемних запитань: Питання, як-от: "Що відбувається, якщо одна з частин рослини не виконує свою функцію?" допомагають учням краще зрозуміти важливість кожної частини рослини. Пізнавальні завдання: Завдання спрямовані на порівняння рослин за їх будовою та функціями різних частин. Учні виконують практичні вправи з порівняння різних видів рослин.
Творення проблемних ситуацій: Учитель створює ситуації, які спонукають учнів до роздумів, наприклад: "Що трапиться з рослиною, якщо відсутня одна з її частин?" Аналіз самостійної пізнавальної діяльності учнів: Учні самостійно виконують вправи на порівняння рослин, розповідають про важливість кожної частини рослини і роблять висновки на основі власних спостережень.
Активізація пізнавальної діяльності учнів: Учитель активно залучає учнів через питання, ігри та інтерактивні завдання. Вони аналізують різні види рослин і формулюють свої думки. Способи підтримки інтересу і уваги: Учитель використовує різноманітні методи, такі як показ наочних матеріалів, ігрові елементи та цікаві завдання для залучення учнів до активної діяльності.
Залучення учнів до творчої роботи: Завдання на створення власних малюнків рослин або порівняння різних видів рослин дозволяють учням виразити свою творчість. Роль і місце наочності: Наочні матеріали мають важливу роль у засвоєнні матеріалу. Використовуються малюнки, картки, схеми, що дозволяє учням наочно побачити будову рослин і закріпити знання.
Ефективність застосування наочності: Наочність дозволяє зробити матеріал більш зрозумілим і доступним для учнів. Використання схем і малюнків підтримує інтерес і допомагає зрозуміти абстрактні поняття.
2. Характеристика пізнавальної діяльності учнів
Учні першого класу зазвичай мають нестійку увагу, тому важливо чергувати види діяльності та використовувати наочні матеріали для залучення їх до уроку. Використання проблемних запитань та ігор допомагає підтримувати увагу.
Зовнішній вигляд учителя: Учитель виглядає охайно, що сприяє створенню позитивної атмосфери. Підтримка уваги через міміку та пантоміміку також допомагає зберігати інтерес учнів.
Образність мовлення: Мовлення вчителя є ясним і доступним для учнів, з використанням образних прикладів і порівнянь.
Емоційна насиченість уроку: Учитель підтримує позитивну атмосферу на уроці, застосовуючи доброзичливий тон і заохочення, що стимулює учнів до активної участі в навчальному процесі.
3. Характеристика діяльності вчителя
Знання матеріалу: Вчитель має добрі знання з теми "Будова рослин" і вміє доступно пояснювати складні поняття для учнів першого класу.
Світлана Анатоліївна володіє високим рівнем методичної майстерності. Вона ефективно використовує різноманітні методи викладання, що відповідають потребам учнів 1-Б класу, зокрема поєднує словесні, наочні та практичні методи навчання. Вчитель використовує запитання, які сприяють активному обговоренню, а також інтерактивні методи, щоб залучити учнів до пізнавальної діяльності. Це дозволяє створити атмосферу співпраці на уроці, де кожен учень має змогу висловити свою думку.
Вчитель також успішно поєднує новий матеріал з уже знайомими темами, що допомагає дітям краще зрозуміти та засвоїти нові знання. Вона використовує практичні завдання для активізації учнів, наприклад, малювання або порівняння різних частин рослин. Під час уроку Світлана Анатоліївна активно взаємодіє з учнями, задає запитання, на які учні можуть відповісти після короткого аналізу, що підвищує їх зацікавленість і дозволяє підтримувати високий рівень уваги.
Організація класу та управління часом:
Вчитель має чітку організацію уроку, розподіляючи час на різні етапи заняття — введення нової теми, основну частину з поясненням і практичними завданнями, а також підсумок. Вона ефективно керує класом, створюючи комфортні умови для роботи кожного учня. Завдяки цьому учні можуть працювати зосереджено, не відволікаючись від навчального процесу. Крім того, Світлана Анатоліївна вміло підтримує дисципліну на уроці без застосування строгих методів, що сприяє позитивному настрою дітей і відкриває можливості для творчої діяльності.
Використання наочності та ресурсів:
Вчитель активно використовує різноманітні наочні матеріали — малюнки, моделі, картки, схеми — що допомагають учням краще зрозуміти абстрактні поняття, такі як будова рослин. Це дозволяє значно полегшити сприйняття інформації, особливо для молодших учнів. Вчитель вміє залучати учнів до роботи з наочними матеріалами, що підвищує рівень їхньої зацікавленості.
Емоційна насиченість уроку та підтримка мотивації: Світлана Анатоліївна демонструє високий рівень емоційної підтримки учнів. Вона активно використовує позитивні емоції, заохочує учнів до участі в обговореннях, нагороджує їх за досягнення та зусилля. Це сприяє формуванню позитивного емоційного клімату на уроці, де кожен учень відчуває підтримку та бажання працювати. Її доброзичливе ставлення і щира зацікавленість у процесі навчання створюють атмосферу довіри, в якій учні не бояться помилок, а вчаться на них.
Адаптація до індивідуальних потреб учнів: Вчитель вміло адаптує уроки під різні рівні навчальних можливостей учнів. Світлана Анатоліївна намагається враховувати інтереси і потреби кожного учня, надаючи можливість для самовираження та розвитку. Якщо якийсь учень має труднощі, вона уважно пояснює матеріал, використовує індивідуальні підходи для того, щоб забезпечити засвоєння знань кожним учнем на його рівні. Вона помічає навіть найменші успіхи та підтримує учнів, що особливо важливо в першому класі для розвитку впевненості в собі.
Системність у викладанні та підготовка до уроку: Учитель показує високу організованість та системність у підготовці до уроків. Світлана Анатоліївна ретельно продумує план уроку, включаючи не тільки теоретичні аспекти, але й інтерактивні завдання, які стимулюють пізнавальний інтерес учнів. Вона також ефективно поєднує теоретичне навчання з практичними завданнями, що допомагає учням не лише запам'ятовувати інформацію, а й розуміти її практичне застосування.
Підсумок діяльності вчителя: Світлана Анатоліївна є висококваліфікованим вчителем, який вміло поєднує знання предмета з ефективними методами викладання. Її вміння підтримувати активність учнів, використовувати різноманітні наочні матеріали та індивідуальні підходи до кожного учня дозволяє створити ефективну освітню атмосферу, де учні не лише засвоюють матеріал, а й розвивають свої інтелектуальні здібності та пізнавальну активність. Вона також сприяє вихованню у дітей любові до природи та пізнання навколишнього світу.
Психолого-педагогічний аналіз уроку
Школа Рівненський ліцей "Колегіум"
Клас 1-Б
Дата 04.12.2024.
Учитель Виговська Світлана Анатоліївна
Предмет Письмо
Тема Письмо малої букви а.
Мета Ознайомити учнів з правильним написанням малої букви «а» в друкованому та писемному варіанті. Розвивати у дітей навички правильного письма, формувати уважність та акуратність. Виховувати в учнів акуратність у письмі, любов до писемної мови та орфографії.
1. Загальна характеристика уроку
Урок з письма малої букви «а» є важливою складовою навчальної програми початкових класів, оскільки саме в цьому віці діти починають освоювати основи письма. Метою уроку було навчити учнів правильно писати малу букву «а», що включало як теоретичні знання про форму букви, так і практичні навички, пов'язані з каліграфією. Урок також мав на меті розвиток дрібної моторики рук учнів, оскільки правильне написання літер залежить від координації рухів.
Завдання уроку були чітко сформульовані, матеріал був підібраний з урахуванням вікових та психічних особливостей учнів 1-Б класу. Вчителька застосувала різні методи роботи для досягнення мети: показ букв, усні вправи, а також практичні завдання для учнів. Це дозволило учням не тільки отримати теоретичні знання, а й застосувати їх на практиці, що є важливою частиною навчання в початковій школі.
Зміст уроку був добре структурований і сприяв досягненню всіх поставлених завдань. Кожен етап уроку відповідав цілям, якості матеріалу та його доступності для учнів. Наприклад, демонстрація букви на дошці, виконання вправ на аркушах, використання зорових матеріалів — усе це допомогло учням наочно побачити правильне написання та спробувати самостійно створити таку букву.
Організація уроку була належною: учні спокійно ввійшли в клас і були готові до роботи. Вчителька чітко організувала процес, правильно розподіливши час і ресурси. Класне приміщення було готове до проведення уроку: дошка, роздаткові матеріали, ручки, аркуші — все було на місці. Всі учні мали можливість зосередитися на завданнях, оскільки клас був організований відповідно до вимог.
2. Характеристика пізнавальної діяльності учнів
Увага учнів на уроці була на високому рівні. Вчителька використовувала різні прийоми для підтримання інтересу та концентрації уваги учнів. Зокрема, вона активно взаємодіяла з дітьми, використовуючи міміку і жесті, що додавало емоційності до уроку. Під час демонстрації букви «а» на дошці вчителька чітко показувала рухи руки, що було важливим для правильного засвоєння каліграфії. Крім того, використання наочних посібників, таких як картки з буквами та приклади на дошці, було дуже ефективним для підтримання уваги.
Актуалізація раніше отриманих знань була важливою частиною уроку. Вчителька згадала з учнями, як писали інші літери, щоб підготувати дітей до нової інформації. Це дозволило дітям краще увійти в тему і забезпечити плавний перехід від одного етапу уроку до іншого.
Щодо сприйняття нового матеріалу, то учні виявляли активний інтерес до процесу написання букви. Вони намагалися не тільки правильно написати букву «а», а й зробити це красиво та акуратно. Вчителька задавала дітям прості запитання, щоб перевірити їхнє розуміння і допомогти кожному учневі реалізувати свій потенціал. Діти активно відповідали на запитання, під час уроку надавали відповіді та задавали власні питання, що показувало розвиток їхнього мислення.
Мислення учнів було спрямоване на пошук правильних рішень під час письма. Вчителька створила проблемну ситуацію, поставивши завдання на самостійну роботу: спочатку дітям потрібно було повторити рухи на аркуші, а потім самостійно виконати завдання письма. Завдяки цьому діти не лише виконували фізичну діяльність, але й працювали інтелектуально, формулюючи для себе правильні алгоритми написання букв.
Особистісний розвиток учнів також був помітним: діти активно взаємодіяли між собою, ставлячи запитання та обмінюючись досвідом. Це дозволяло створити сприятливу атмосферу для розвитку вольових та інтелектуальних якостей дітей, таких як самоконтроль, терпіння та бажання досягти результату.
3. Характеристика діяльності вчителя
Світлана Анатоліївна продемонструвала високу професійну майстерність у проведенні уроку. Вона чітко пояснила матеріал, використовуючи доступні методи для того, щоб кожен учень зміг зрозуміти, як правильно писати букву «а». Вчителька володіє прекрасною дикцією, її мовлення чітке, емоційне та виразне, що сприяло ефективному сприйняттю матеріалу учнями. Вона часто використовувала інтонацію для підкреслення важливих моментів уроку.
Вчителька також виявляла педагогічний такт, підтримуючи кожного учня. Вона не тільки контролювала виконання завдань, але й вчасно допомагала учням, які потребували додаткових пояснень. Важливим елементом її роботи є вміння заохочувати учнів до творчої діяльності, що позитивно впливає на їхню мотивацію та бажання працювати.
Методична майстерність вчительки полягає в умінні поєднувати різні методи навчання. Вона активно використовувала наочні матеріали для демонстрації букв, що дозволяло учням бачити правильний зразок і дотримуватися його. Також Світлана Анатоліївна застосовувала методи індивідуальної роботи та групових вправ, що дозволяло кожному учневі проявити себе.
Висновки
Урок проведено на високому методичному рівні. Виклад матеріалу був доступним для всіх учнів, і кожен з них мав змогу засвоїти навички письма малої букви «а». Урок був побудований логічно, з урахуванням попередніх знань дітей, і матеріал подавався поступово, що сприяло кращому засвоєнню нового матеріалу.
Знання учнів були хорошими: більшість учнів змогли без помилок написати букву «а». Мета уроку була досягнута повністю. Вчителька використала різноманітні методи для досягнення навчальних цілей, що позитивно вплинуло на процес навчання.
Психолого-педагогічний аналіз уроку
Школа Рівненський ліцей "Колегіум"
Клас 2-Б
Дата 06.12.2024.
Учитель Кравчук Тетяна Юріївна
Предмет Літературне читання
Тема Хочеш собі добра – не роби нікому зла.
Мета формувати навички правильного, виразного читання; розвивати мовлення учнів, критичне мислення, увагу, пам'ять; збагачувати словниковий запас; учити робити висновки, узагальнення, доводити власну думку, творчо мислити; виховувати доброзичливість, бажання завжди робити добрі вчинки. Заохочувати до читання казок; допомогти учням з'ясувати сутність понять «добро», «доброта», «милосердя» як принципів людського буття; закріплювати вміння розпізнавати народну та авторську казку; формувати оцiннi судження.
1. Загальна характеристика уроку
Мета уроку: Мета уроку сформована доцільно. Вона чітко орієнтована на розвиток основних мовленнєвих навичок учнів та їхніх критичних здібностей, а також на формування моральних цінностей, таких як доброта і милосердя. Тип уроку: Урок засвоєння нових знань та формування умінь.
Місце в загальній системі уроків з теми: Цей урок є частиною вивчення морально-етичних тем, які сприяють розвитку особистості учнів, виховують вміння робити правильний моральний вибір.
Доцільність змісту уроку на різних етапах, оптимальність змісту. Чи сприяє він розв'язанню виховних завдань, розвитку пізнавальних здібностей учнів? Зміст уроку є оптимальним для досягнення поставлених завдань. Він поєднує вивчення літератури з виховною складовою, сприяючи розвитку морального та емоційного інтелекту учнів.
Оцінка планування навчально-виховних завдань уроку: Планування забезпечує досягнення як навчальних, так і виховних завдань. Вчитель звертає увагу на формування етичних понять та критичного мислення.
Засвоєння знань та формування навичок і вмінь: На уроці передбачається розвиток умінь виразного читання та розуміння змісту творів, а також вміння робити висновки та критично оцінювати прочитане. Важливою є й робота над розвитком словникового запасу.
Оцінка відповідності матеріалу та форм роботи: Матеріал уроку сприяє розвитку мовлення учнів та закріпленню знань через аналіз казок. Форми роботи, такі як читання, обговорення, групова діяльність, сприяють досягненню цілей уроку.
Зміст і методика вивчення нових знань: Вчитель використовує різноманітні методи, зокрема роботу з текстом, бесіду, обговорення моральних аспектів казок. Особлива увага приділяється розвитку критичного мислення.
Науковість, зв'язок з життям: Під час уроку створюється зв'язок між теоретичними поняттями та реальним життям учнів, що дозволяє краще зрозуміти моральні принципи.
Виховний і розвивальний характер: Урок сприяє формуванню моральних якостей учнів, виховує доброзичливість і відповідальність за свої вчинки. Обсяг і система знань: Учні засвоюють моральні принципи через казки, розвиваючи навички аналізу, узагальнення та формулювання висновків. Методи викладання: Використовуються різні методи: словесні, наочні, ігрові, що стимулюють активність учнів.
Систематичність і послідовність: Урок має чітку структуру, що дозволяє поетапно досягати поставлених цілей. Зв'язок з раніше вивченим: Учні використовують попередні знання про жанри казок, що допомагає зрозуміти нові поняття. Роль і місце проблемного вивчення матеріалу: Проблемне навчання допомагає учням самостійно знаходити рішення в моральних ситуаціях, сприяючи розвитку критичного мислення.
Постановка проблемних запитань: Учитель ставить питання, що викликають інтерес і стимулюють дискусії, такі як: "Що таке добро? Чому важливо бути добрим?" Пізнавальні завдання: Завдання спрямовані на формування оцінних суджень і розвитку емоційного інтелекту учнів. Творення проблемних ситуацій: Питання на кшталт: "Які вчинки можна назвати добрими?" створюють умови для роздумів. Аналіз самостійної пізнавальної діяльності учнів: Учні самостійно оцінюють вчинки героїв казок, формулюють висновки. Активізація пізнавальної діяльності учнів: Використовуються різноманітні методи для активізації уваги, такі як обговорення казок і критичний аналіз персонажів.
Способи підтримки інтересу і уваги: Вчитель активно використовує ігрові моменти, запитання, обговорення, щоб підтримувати інтерес учнів. Залучення учнів до творчої роботи: Учні мають можливість проявити творчий підхід до аналізу казок, давати власні оцінки вчинкам героїв.
Роль і місце наочності: Наочні матеріали, зокрема ілюстрації до казок, допомагають учням краще сприймати матеріал. Ефективність застосування наочності: Використання наочності значно покращує засвоєння матеріалу учнями, сприяє кращому розумінню теми.
2. Характеристика пізнавальної діяльності учнів
Учні 2-Б класу мають добре розвинену увагу, але потребують частих змін видів діяльності для підтримки інтересу та уваги. Використання загальнопсихологічних принципів організації уваги: Принцип новизни, активності, чергування видів діяльності, інтригуючі питання допомагають утримувати увагу учнів.
Зовнішній вигляд учителя: Вчитель має акуратний зовнішній вигляд, що сприяє позитивному сприйняттю та створює атмосферу довіри. Образність мовлення: Учитель використовує яскраві порівняння та прості приклади, що допомагають учням краще зрозуміти матеріал. Ритм і темп уроку: Ритм уроку змінюється від активних завдань до пауз для рефлексії, що відповідає віковим особливостям учнів.
Яскравість і новизна наочних посібників: Використовуються кольорові ілюстрації, карти, що підтримують інтерес учнів. Емоційна насиченість уроку: Позитивна емоційна атмосфера підтримується через заохочення і доброзичливість учителя. Забезпечення стійкої уваги: Вчитель використовує різноманітні методи для підтримки уваги учнів, такі як зміна діяльності та інтерактивні завдання.
Використання перенесення уваги: Учитель плавно перемикає увагу учнів з одного виду діяльності на інший. Пам'ять. Прийоми актуалізації одержаних раніше знань: Для активізації пам'яті учнів використовуються питання, що нагадують про попередній матеріал. Забезпечення розвитку всіх типів пам'яті: Зорову пам'ять стимулює використання картинок, слухову — поясненнями, моторну — практичними завданнями.
3. Характеристика діяльності вчителя
Знання матеріалу: Вчитель має глибокі знання з теми, володіє методами викладання, що сприяють активному засвоєнню знань. Методична майстерність: Вчитель використовує різноманітні методи для забезпечення кращого засвоєння матеріалу учнями.
Захопленість предметом: Вчитель заохочує учнів до вивчення казок і розвитку етичних уявлень. Педагогічний такт: Вчитель підтримує учнів, чітко реагує на їхні запитання, допомагає формулювати правильні висновки. Мовлення: Дикція чітка, темп помірний, мовлення емоційне і образне, що сприяє ефективному сприйняттю.
Висновки: Урок проведено на високому науковому і методичному рівнях, учні досягли поставлених цілей, розвиваючи свої мовленнєві навички і моральні уявлення.
Психолого-педагогічний аналіз уроку
Школа Рівненський ліцей "Колегіум"
Клас 2-В
Дата 10.12.2024.
Учитель Кравчук Тетяна Юріївна
Предмет Математика
Тема Закони та властивості додавання
Мета надати знання для учнів про переставний і сполучний закони додавання. Вдосконалити вміння застосовувати ці закони для зручного обчислення виразів. Актуалізувати знання про прямі кути та перпендикулярні прямі, розвивати вміння користуватися косинцем. Розвивати логічне мислення, обчислювальні навички, увагу, пам'ять. Виховувати акуратність, самостійність, інтерес до математики.
1. Загальна характеристика уроку
Мета і тип уроку, місце в
загальній системі уроків з теми.
Урок є уроком засвоєння нових знань, на якому учні вивчають закони та
властивості додавання. Це основний етап у вивченні цієї теми, що дозволяє учням
освоїти теоретичні знання та практичні навички, необхідні для зручного
обчислення виразів. Місце уроку в системі навчання є важливим, оскільки він
закладає базу для подальшого вивчення більш складних математичних операцій і
застосування теоретичних знань на практиці.
Оцінка планування навчально-виховних
завдань уроку. Засвоєння яких знань і формування яких навичок і умінь
передбачається на уроці? Чи відповідає дібраний матеріал і форми роботи
досягненню поставлених завдань? Способи розв'язання дидактичних, виховних і
розвивальних завдань на різних етапах уроку.
План уроку продуманий таким
чином, щоб учні засвоїли закони додавання, а також навчилися застосовувати їх
для спрощення обчислень. Матеріал є доступним для учнів другого класу, що
дозволяє формувати як математичні знання, так і навички. Проблемні завдання й
практичні вправи на різних етапах уроку сприяють досягненню поставлених цілей,
що включають як розвиток математичних навичок, так і виховання самостійності та
інтересу до предмету.
Доцільність змісту уроку на різних
етапах, оптимальність змісту. Чи сприяє він розв'язанню виховних завдань,
розвитку пізнавальних здібностей учнів?
Зміст уроку відповідає виховним завданням, зокрема сприяє розвитку пізнавальної
активності учнів, формуванню в них інтересу до математики через інтерактивні
завдання, які стимулюють розумову активність. Включення вправ, що вимагають
логічних роздумів, забезпечує розвиток математичного мислення та пам'яті, а
також сприяє покращенню уваги і концентрації.
Організація уроку. Прихід учнів на урок,
їх готовність до роботи. Організація (мобілізація уваги, вимоги до підготовки
робочих місць). Готовність класного приміщення.
Учні приходять на урок готовими до роботи завдяки правильно організованій
підготовці і чітким інструкціям на початку уроку. Вчитель активно мобілізує
увагу учнів за допомогою візуальних матеріалів, вправ і запитань. Організація
класного приміщення також сприяє ефективному навчанню: всі учні мають доступ до
необхідних наочних посібників та матеріалів.
Зміст і методика вивчення нових знань.
Науковість, зв'язок з життям, виховний і розвивальний характер. Обсяг і система
знань, які повідомляє вчитель, методи викладання. Систематичність,
послідовність, зв'язок з раніше вивченим.
Методика викладання побудована на чітко структурованому підході, що дозволяє
учням послідовно засвоювати нові поняття. Вчитель використовує доступні
пояснення, наочні матеріали, а також вправи для практичного застосування нових
знань. Урок побудований так, що кожен етап є логічним продовженням попереднього,
що сприяє кращому засвоєнню матеріалу. Підключення знань з попередніх уроків
дозволяє учням закріпити вже вивчене і інтегрувати це у вивчення нових тем.
Роль і місце проблемного вивчення
матеріалу в системі роботи на уроці. Постановка проблемних запитань,
пізнавальних завдань, творення проблемних ситуацій. Аналіз самостійної
пізнавальної діяльності учнів, її форми.
Проблемне навчання сприяє розвитку критичного мислення учнів. Під час уроку
використовуються проблемні завдання, що стимулюють учнів до пошуку рішень
самостійно. Вчитель створює ситуації, в яких учні мають виявити активність і
логічно обґрунтувати свої відповіді, що допомагає їм краще засвоювати матеріал.
Активізація пізнавальної діяльності
учнів, способи підтримки інтересу і уваги учнів на всіх етапах. Залучення учнів
до творчої роботи під час сприйняття і осмислення нового матеріалу. Роль і
місце наочності, ефективність застосування.
Для підтримки інтересу вчитель активно використовує наочні посібники (картки,
схеми), що сприяє кращому сприйняттю та засвоєнню нового матеріалу.
Інтерактивні завдання, за допомогою яких учні виконують творчі вправи,
допомагають сформувати в них глибше розуміння вивченого.
Методика обліку знань учнів у
процесі вивчення нового матеріалу.
Вчитель постійно здійснює моніторинг знань учнів через питання та практичні
завдання, що дозволяє відразу оцінити рівень розуміння матеріалу та коригувати
подальшу роботу.
Зміст і
методика закріплення виучуваного матеріалу, методи і прийоми. Вправи, їх
доступність, поступовість, цілеспрямованість, відповідність характеру
виучуваного матеріалу дидактичним завданням уроку. Застосування
диференційованих завдань.
Закріплення знань здійснюється
через вправи, які поступово ускладнюються, що дозволяє учням зрозуміти матеріал
на різних рівнях складності. Вправи відповідають дидактичним завданням уроку та
стимулюють учнів до самостійної роботи, використовуючи диференційований підхід.
Використання засобів наочності різних
видів, відповідність їх навчальним завданням уроку, ефективність методичних
прийомів, засобів і форм роботи під час закріплення.
Наочні засоби відіграють важливу роль у цьому уроці, зокрема вони допомагають
учням наочно зрозуміти властивості додавання. Використання різних форм роботи,
таких як групові завдання та обговорення, сприяє активному засвоєнню матеріалу.
Зміст і методика домашнього завдання.
Інструктаж про його виконання. Підготовка учнів до його виконання.
Домашнє завдання спрямоване на закріплення вивчених правил і вдосконалення
обчислювальних навичок. Вчитель надає чіткі інструкції, що дозволяє учням
успішно виконати завдання самостійно.
2. Характеристика пізнавальної діяльності учнів
Увага. Використання вчителем
загальнопсихологічних принципів організації уваги на уроці. Прийоми організації
уваги. Зовнішній вигляд учителя, міміка і пантоміміка, доброзичливий тон.
Образність мовлення. Ритм і темп уроку, яскравість і новизна наочних
посібників. Емоційна насиченість уроку. Забезпечення стійкої уваги на різних
етапах уроку, використання перенесення уваги.
Вчитель активно залучає учнів до
роботи, змінюючи методи і темп уроку. Використання нових наочних засобів,
образного мовлення і доброзичливого тону допомагає підтримати інтерес учнів.
Емоційна атмосфера на уроці стимулює стійку увагу учнів на всіх етапах
навчання.
Пам'ять. Прийоми актуалізації
одержаних раніше знань. Забезпечення розвитку всіх типів пам'яті.
Прийоми активізації пам'яті допомагають учням згадати раніше вивчене, що сприяє
кращому засвоєнню нових знань.
Сприйняття. Установка на сприйняття
нового матеріалу.
Вчитель готує учнів до сприйняття нових знань через задавання запитань і роботу
з наочними матеріалами.
Мислення. Створення проблемної ситуації на початку оволодіння новим матеріалом. Спонукання до формулювання завдання самим учнем. Активність учнів, що викликана інтересом, пошуками нових розв'язань, системою запитань вчителя. Задаючи проблемні питання, вчитель стимулює учнів до формулювання власних завдань і розв'язків, що сприяє розвитку критичного мислення.
3. Характеристика діяльності вчителя
Знання матеріалу. Методична
майстерність. Захопленість предметом. Педагогічний такт. Мовлення (дикція,
темп, культура мовлення, образність, емоційність).
Вчитель має глибокі знання з математики, чітко і доступно пояснює матеріал.
Його мовлення є образним і емоційним, що дозволяє краще засвоїти матеріал
учням.
Висновки
Урок проведено на високому
науковому та методичному рівнях.
Доступність викладу матеріалу на уроці — повна.
Послідовність і логічність висновків — чітка.
Оптимальність поєднання різних методів навчання — висока.
Раціональне використання часу на уроці.
Знання учнів — хороші.
Досягнення мети, поставленої вчителем на уроці — досягнуто повністю.
Психолого-педагогічний аналіз уроку
Школа Рівненський ліцей "Колегіум"
Клас 1
Дата 03.12.2024.
Учитель Кібиш Дарина Олександрівна
Предмет Мистецтво
Тема Різні інструменти. Інструменти скульптора
1. Загальна характеристика уроку
Мета і тип уроку, місце в загальній системі уроків з
теми:
Метою уроку було ознайомити учнів із різними видами інструментів, зокрема
інструментами скульптора, розвинути навички роботи з пластичними матеріалами
через створення композиції «Вуханьчик». Тип уроку – комбінований, включав
елементи пояснення нового матеріалу, практичної діяльності та творчої роботи.
Оцінка планування навчально-виховних завдань уроку:
На уроці було поставлено завдання:
- Ознайомити учнів із інструментами скульптора та їх застосуванням.
- Навчити основ роботи з пластичними матеріалами.
- Розвивати творче мислення, увагу, дрібну моторику.
- Виховувати акуратність і
зацікавленість мистецтвом.
Добір матеріалу та форм роботи відповідав меті уроку, сприяв досягненню всіх запланованих завдань.
Доцільність змісту уроку на різних етапах:
Зміст уроку відповідав віковим особливостям учнів. Завдання і вправи були
підібрані оптимально для розуміння теми. На різних етапах уроку вчитель
акцентував увагу на теоретичних знаннях (презентація інструментів) та
практичних навичках (створення композиції).
Організація уроку:
В учнів фіксувалися незначні поручення поведінки. Вчитель почав урок із демонстрації справжніх інструментів скульптора, що одразу викликало зацікавленість дітей і сконцентрувало їй увагу.
Зміст і методика вивчення нових знань:
Учитель розповів про інструменти скульптора, пояснив їх функції та значення в мистецтві. Теоретична частина сприяла формуванню уявлення про об'ємність і структуру, а практична — розвитку моторних навичок.
Роль і місце проблемного вивчення матеріалу:
Учитель стимулював учнів до пошуку креативних рішень у процесі створення
«Вуханьчика», запитуючи, як вони бачать цю композицію та які інструменти
допоможуть їм її створити.
Активізація пізнавальної діяльності учнів:
Використання демонстраційного матеріалу та інтерактивних запитань допомогло підтримати увагу учнів. Практична частина уроку дала можливість учням самостійно обирати елементи дизайну свого «Вуханьчика», що підсилювало мотивацію.
Методика обліку знань учнів:
У процесі роботи вчитель спостерігав за виконанням завдань, оцінював
акуратність і творчий підхід кожного учня.
Закріплення матеріалу:
Практичне завдання зі створення «Вуханьчика» сприяло закріпленню знань про
використання інструментів. Учні мали можливість повторити, як правильно тримати
та використовувати стекові інструменти.
2. Характеристика пізнавальної діяльності учнів
Увага:
Учні проявляли інтерес і зосередженість, особливо під час демонстрації
інструментів і початкових етапів роботи з глиною.
Пам'ять:
Теоретичний матеріал (назви та функції інструментів) був доступно поданий, що
сприяло його запам'ятовуванню. Практична діяльність допомогла закріпити
отримані знання.
Сприйняття:
Яскраві приклади робіт скульпторів і демонстрація наочних матеріалів підвищили
якість сприйняття теми.
Мислення:
Учні активно мислили творчо, шукаючи варіанти для створення своєї композиції.
Виконання завдань стимулювало розвиток образного мислення.
Особистість:
Діти проявляли інтерес до теми, із задоволенням демонстрували результати своєї
творчості однокласникам і вчителю. У процесі роботи формувалась самостійність і
впевненість у своїх силах.
3. Характеристика діяльності вчителя
Учитель доступно пояснив основи роботи з глиною. Чітко структурований урок, інтеграція теоретичних і практичних частин. Мовлення вчителя було чітким, емоційним, що сприяло зацікавленості учнів.
Висновки
- Урок проведено на високому рівні.
- Доступність викладу матеріалу на уроці: повна.
- Послідовність і логічність висновків: чітка.
- Оптимальність поєднання різних методів навчання: висока.
- Раціональне використання часу на уроці: відмінне.
- Знання учнів: хороші.
- Досягнення мети: досягнуто.
Психолого-педагогічний аналіз уроку
Школа Рівненський ліцей "Колегіум"
Клас 1
Дата 04.12.2024.
Учитель Кібиш Дарина Олександрівна
Предмет Дизайн і технології
Тема Веселий равлик. Оздоблення виробів із паперу.
1. Загальна характеристика уроку
Мета і
тип уроку, місце в загальній системі уроків з теми:
Метою уроку було навчити учнів створювати декоративні вироби з паперу,
розвинути їх творчі здібності та дрібну моторику, закріпити навички роботи з
ножицями та клеєм. Тип уроку – комбінований, із елементами демонстрації,
практичної діяльності та творчої роботи.
Оцінка
планування навчально-виховних завдань уроку:
На уроці було поставлено такі завдання:
- Ознайомити учнів із методами декорування виробів із паперу.
- Навчити виготовляти листівки за зразком.
- Розвивати творчість, акуратність, увагу та наполегливість.
- Виховувати естетичний смак і зацікавленість у створенні власноруч виготовлених подарунків.
Підібраний матеріал (папір, ножиці, клей) та форма роботи були доцільними, сприяли досягненню мети уроку.
Доцільність
змісту уроку на різних етапах:
Усі етапи уроку були логічно пов'язані, зміст відповідав віковим особливостям
учнів. На кожному етапі було забезпечено поступове засвоєння нових знань та
розвиток практичних умінь.
Організація уроку:
Учні були достатньо дисципліновані, проявляли зацікавленість до роботи. Робочі місця були обладнані всім необхідним для виконання завдання.
Зміст і методика вивчення нових знань:
Учитель пояснив основи роботи з папером, правила використання ножиць та клею. Матеріал було подано доступно, із використанням прикладів. Практична частина сприяла розвитку дрібної моторики й естетичного сприйняття.
Роль і
місце проблемного вивчення матеріалу:
Учитель ставив перед учнями питання: «Які кольори можна використати для
декорування?», «Що додати, щоб листівка стала унікальною?», стимулюючи творче
мислення.
Активізація пізнавальної діяльності учнів:
Учні були залучені до обговорення елементів декору, мали змогу обирати кольори та форми. Практичне завдання дало можливість кожному учню створити унікальну роботу.
Методика
обліку знань учнів:
Учитель спостерігав за процесом виконання роботи, оцінював старанність і
творчий підхід учнів.
Закріплення
матеріалу:
Виготовлення листівки стало основним
способом закріплення знань і навичок, отриманих на уроці. Учні самостійно
повторювали техніку роботи з папером і клеєм.
2. Характеристика пізнавальної діяльності учнів
Увага:
Учні були не уважні на початку уроку , але дуже зосереджені під час
демонстрації готових виробів і практичного завдання.
Пам'ять:
Повторення правил роботи з ножицями й клеєм сприяло розвитку механічної та
логічної пам'яті.
Сприйняття:
Учні позитивно сприймали нову інформацію, із задоволенням обговорювали можливі
варіанти декору.
Мислення:
Діти проявляли творчість, знаходили власні підходи до оздоблення роботи,
активно використовували поради вчителя.
Особистість:
Учні взаємодіяли один з одним, демонструючи повагу до думки товаришів. У
процесі роботи формувалися їхні вольові якості, естетичний смак і навички самоконтролю.
3. Характеристика діяльності вчителя
Учитель чітко й доступно пояснив кожен етап роботи. Чітка організація уроку, забезпечення всіх необхідних умов для успішного виконання завдання. Учитель використовував доброзичливий тон, емоційно заохочував до творчості, дотримувався чіткої структури пояснення.
Висновки
- Урок проведено добре.
- Доступний виклад матеріалу.
- Раціональне використання часу на уроці
- Добре засвоєні знання і навички учнів
- Мети уроку досягнено.
Психолого-педагогічний аналіз уроку
Школа Рівненський ліцей "Колегіум"
Клас 1
Дата 06.12.2024.
Учитель Яйченя Ольга Анатоліївна
Предмет Я досліджую світ
Тема Розвиток людини
1. Загальна характеристика уроку
Освітнє середовище: чисте, освітлене, провітрюють кімнату, готові до навчання , організація уваги присутня, до уроку учні готові. Організаційний етап триває 2 хв., Тема уроку: «Розвиток людини»
Мета уроку: ознайомити учнів з основними етапами внутрішньоутробного розвитку людини; збагачувати активний словник відповідно до тематики тижня; активізувати пізнавальну діяльність дітей; розвивати самостійне мислення, уміння досліджувати, уяву, доказове та зв'язне мовлення, пам'ять, увагу, дрібну моторику, критичне мислення, навички вільного спілкування; виховувати любов і дбайливе ставлення до свого здоров'я.
Вчитель доцільно вибрав тип і структуру уроку, вона стосується теми і дидактичної мети заняття. Вчитель дотримується послідовності етапів уроку. Учні усвідомлено виконують домашні завдання, Вчитель пояснює ще раз матеріал, якщо дітям дається важко матеріал. Оцінює знання, уміння та навички учнів на уроці. Вчитель досконало розподіляє час на уроці. Підбиває підсумки уроку, проводить рефлексію. Своєчасно задає та пояснює виконання домашнього завдання.
Зміст уроку відповідає змісту навчальної програми, Проводить актуалізацію і корекцію опорних знань за допомогою гри Мікрофон. Пов'язує матеріал із життям і досвідом учнів. Ефективно використовує наочність і ТЗН на уроці. Ефективно застосовує методи і прийоми для закріплення знань та індивідуальних форм роботи. Учні ефективно сприймають і усвідомлюють новий матеріал на уроці.
2. Характеристика пізнавальної діяльності учнів
Учитель застосовує прийом Мікрофон , бесіду та проводить рефлексію. Ці прийоми та методи відповідали віковим особливостям учнів, змісту навчального матеріалу, меті та завдань уроку. Вчитель дотримується усіх головних умов уроку, дотримується принципів навчання, позитивно ставиться до учнів. Дотримується санітарно-гігієнічних вимог, освітленості, провітрює клас, підтримує температурний режим і тд. Дає учням творчі завдання для пізнавальної самостійності учнів на уроці розвивається за допомогою вправ на аналіз різних ситуацій. Прийом порівняння і протиставлення, узагальнення та систематизації на уроці використовуються. Формувалися в учнів уміння вчитися використовувати наукову інформацію за допомогою критичного мислення та пошуку інформації. Прийом забезпечення зворотнього зв'язку через регулярне обговорення теми. Формування пізнавального інтересу і навичок самоконтролю: створення цікавих і стимулюючих завдань, які спонукають учнів вчитися. Вчитель оцінює знання учнів. На уроці було здійснено індивідуалізацію та диференціацію навчальних знань. Обсяг домашнього завдання нормальний, посильний учням для виконання.
Діти із задоволенням долучаються до активно розумово-пізнавальної праці за допомогою ігор, принципів та методів. Вчитель добре спрямовує і концентрує увагу учнів на уроці. На уроці діти дисципліну діти не порушують. Учні до вчителя ставляться з повагою та взаєморозумінням.
3. Характеристика діяльності вчителя
Вчитель вміє спрямовувати дітей на навчальний матеріал. Підвищує за допомогою ігор та методів активність, інтерес та увагу учнів на уроці. Вміє тримати тишу на уроці і враховує особливості кожного учня. Стиль і тон у роботі живий і рішучий. Педагогічний такт: уміє слухати учня, не перебивати, урівноважений, уважний, чутливий до учнів, має гумор, без поспіху пояснює матеріал учням. Спостережливий, має витримку, винахідливий та емоційний в міру. Зовнішній вигляд доглянутий, охайний та стриманий. Присутня міміка та жестикуляція.
Висновки.
Вчитель досягнув поставленої мети, виконав план уроку. Учні отримали великий обсяг знань, вмінь та навичок. Я взяла для себе певні знання та вміння цікавих ідей залучення учнів до навчального процесу. Також створення позитивної та спокійної атмосфери в класі за допомогою бесіди, різних цікавих методів та прийомів, також застосовуючи цікаві ігри під час уроку. Порадила б вчителю не зупинятися, вдосконалюватися.
те текст тут...